В цій роботі досліджено текстильні відходи як основний креативний та технологічний ресурс у сучасному дизайні капсульної моди. Інтегруючи уніфіковані конструктивні основи для безвідходного крою з ієрархічною системою апсайклінгу, результати дослідження дозволяють перетворити виробничі обрізки на складні художні образи. Колекція з семи предметів демонструє цю методологію, перетворюючи макрообрізки на печворк, середні фрагменти на модульні мотиви, а мікровідходи на біоміметичні текстури. Цей підхід досягає 98% коефіцієнта використання матеріалу, що доводить, що інженерія на основі відходів збагачує сучасну естетику завдяки модульності та інноваційному орнаментуванню поверхні.
This study explores textile waste as a primary creative and technological resource within contemporary capsule fashion design. By integrating unified constructive bases for zero-waste cutting with a hierarchical upcycling system, the research transforms production scraps into complex artistic imagery. A seven-piece collection demonstrates this methodology, converting macro-scraps into patchwork, medium fragments into modular motifs, and micro-waste into biomimetic textures. The approach achieves a 98% material utilization rate, proving that waste-based engineering enriches modern aesthetics through modularity and innovative surface ornamentation.